Сьогодні у багатьох учителів, учнів, батьків НВК №30 «ЕКОНАД» боляче пронизує серце звістка… «Немає нашого колишнього директора, нашого вчителя, Лілії Борисівни». Мудрий, неперевершений керівник, талановита жінка, сильна людина, стратегічна і смілива у своїх ідеях і намірах, креативна у своїх рішеннях, з надзвичайно високим рівнем культури і ділового такту.
Лілія Борисівна народилася 29 листопада 1946 року у м. Києві в родині офіцера. У 1970 р. закінчила «з відзнакою» філологічний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка і була направлена на роботу вчителем російської мови Мохнацької СШ Попільнянського району Житомирської області. З 1971-1985 рр. працювала у Київській СШ №167 спочатку вчителем, а згодом – заступником директора з виховної роботи. З 1985 р. працювала директором Київської середньої школи №30, яка згодом у була реорганізовано в школу нового типу й отримала назву – Гімназія №30 «ЕкоНад», ще пізніще – у Навчально-виховний комплекс. Підставою для такої зміни стала ефективна робота школи над питаннями оптимального задоволення освітньо-виховних потреб учнів з урахуванням тих кардинальних змін, що відбувалися на той час у суспільстві. Досвід роботи школи було вивчено Київським інститутом удосконалення вчителів і рекомендовано Міністерством освіти як передовий. Гімназія №30 «ЕкоНад» продовжила роботу школи по створенню сприятливого для дитини освітньо-виховного середовища та стала автором моделі сучасної економічної освіти дітей в умовах ринкових відносин. Постійно працюючи над власним професійним розвитком, Лілія Борисівна в 2005-му році стала фіналісткою Всеукраїнського конкурсу з громадянської освіти серед керівників шкіл, організованого Американськими Радами за підтримки Уряду США, і була відряджена на стажування в США. Під її керівництвом, справжнього дієвого лідера, створено творчий педагогічний колектив, який активно й свідомо втілює в педагогічну практику проєктно-цільову систему організації гімназійного життя, побудованого на засадах демократизму. Немало творчих педагогічних ідей Лілії Борисівни втілено в життя як гімназії «ЕкоНад», так й інших навчальних закладів Києва та України, бо директор невтомно ділилася своїми професійними надбаннями зі своїми молодими колегами.
